Ну що, друзі, настав час поговорити про старого-доброго Жан-Люка Пікара. Тільки тепер не капітана зорельота, а такого собі “пенсіонера в космосі”. Серіал обіцяв повернути нас у світ “Зоряного шляху”, але здається, загубився десь між ностальгією та бажанням бути сучасним. 🤷♂️
З одного боку, серіал наче каже: “Ей, пам’ятаєш часи, коли зірки були ближчими, а космічні подорожі сповнені змісту?” А з іншого — намагається впихнути драму, філософію і трохи сучасних трендів (десь забагато, десь недотягнули).
Що сподобалося? 🌟
- Патрік Стюарт — ось чому серіал взагалі має сенс. Це той випадок, коли майстерність актора тягне на собі половину шоу. Браво, Патріку, але навіть твої епічні монологи не врятують місцями провальний сценарій. 🙇♂️
- Декорації та атмосфера — тут працювали не на “мінімалках”. Космічні кораблі, бази, зоряні краєвиди — все виглядає як треба. 👍
- Ностальгія — ті, хто обожнював оригінальний “Star Trek”, знайдуть тут щось рідне, хоча й з купою домішок.
Що не зайшло? 👎
- Сюжет — ой, тут багато питань. То ми рятуємо галактику, то намагаємося розібратися в “глибоких” філософських дилемах, але в результаті отримуємо мішанину без ясної цілі. Інколи здається, що сценаристи самі забували, що хотіли сказати. 😕
- Персонажі другого плану — хотілося б більше харизми. Деякі герої здаються такими “пластмасовими”, що аж смішно.
- Фан-сервіс на максимумі — а ось це вже занадто. Замість оригінальних ідей часто підсовують переспіви старого, намагаючись продати це як щось нове.
Загалом 🛸
“Пікар” — це така собі космічна страва: інгредієнти класні, а смак залишає бажати кращого. Серіал, наче старий друг, якого ти давно не бачив, але він прийшов у гості й виявився не таким уже й веселим. 🙄
Якщо ви фанат “Star Trek” — гляньте, ностальгія порадує. Якщо ні, то, можливо, краще пошукати щось цікавіше серед сучасних серіалів. Моя оцінка — 6 з 10: Патрік Стюарт заслужив свої три зірки, ще дві за атмосферу і одну з поваги до всесвіту. 🖖
