Іноді трапляється так, що починаєш дивитися щось із надією на інтелектуальну гімнастику, а отримуєш радше плутанину з натяками на філософію. Це саме той випадок. “В’язень” (2009) намагався бути глибоким і загадковим, але виглядав, ніби творці серіалу самі загубилися в своїх ідеях.
Сюжет начебто обіцяє інтригу: головний герой опиняється в дивному місці під назвою Село, де всі номери замість імен, а втікати звідти, схоже, марна справа. Щось на кшталт “Lost”, але без острівної магії, і, на жаль, без задоволення від розгадування загадок. І хоча ідея ізольованого суспільства та маніпуляцій свідомістю виглядає перспективно, виконання кульгає на обидві ноги. 🦵🦵
Акторська гра? Ну, Джим Кевізел і Йен Маккеллен — імена серйозні, але навіть вони не змогли витягнути цей серіал із болотця монотонності. Якось усе виглядає натягнуто: від діалогів до спроб зробити “ах, який несподіваний” фінал. 😐
Загалом, це той серіал, після якого задаєшся питанням: “А навіщо я витратив свій час?” І відповідь така ж розмита, як і сюжет. Якщо дуже хочеться в’язнів і таємниць — краще подивитися щось інше.
Оцінка: 5 із 10. Бо спроба була, але дивитися було не те щоб цікаво. 🤔
