Цей серіал спочатку виглядає як щось потенційно інтригуюче: головна героїня прокидається в центрі Лондона, без пам’яті, зате в оточенні трупів. Ну, думаєш, зараз почнеться детективний драйв із суперсилами і британською вишуканістю. Але замість коктейлю інтриги, стилю і таємничості — отримуємо теплу воду зі смаком розчарування. 😐
Сюжет ніби зібраний за принципом: “Давайте візьмемо найкраще з наукової фантастики, трилерів і шпигунських історій… і забудемо все це добре зварити”. Логіка кульгає, діалоги як із посібника для початківців-сценаристів, а динаміка нагадує стару черепаху, яка вирішила прогулятися до фінішу через три роки. 🐢
Що до акторської гри — тут теж біда. Головна героїня ніби постійно перебуває у стані “Що я тут роблю?”. І ти як глядач починаєш відчувати те саме. Другорядні персонажі? Вони настільки картонні, що могли б претендувати на головну роль у коробці від піци. 🍕
Ще й з візуальної точки зору все занадто холодно і стерильно. Таке враження, ніби творці вирішили, що сірі тони автоматично роблять серіал “глибоким”. Ну ні, не цього разу.
Моя оцінка: 4/10
Дивитись варто лише для розуміння, як не варто знімати подібні серіали. Якби в цій історії додали більше живих персонажів, логіки та темпу — могло б вийти щось варте уваги. Але наразі це лише черговий приклад того, як хорошу ідею можна поховати через погане виконання. 🙄
