Ах, “По той бік життя”, або як Netflix вирішив змусити нас усіх подумати про сенс буття, поки ми хрумкаємо чіпсами на дивані. 🥹 Серіал отримав від мене 7 із 10, і ось чому.
Сумно, але якісно
Це історія про чоловіка, який вирішив, що його життя більше не має сенсу після втрати дружини. Відчай? Є. Чорний гумор? Пакетами. Моменти, коли ти дивишся в екран і думаєш: “Це я після трьох чашок кави і ще до роботи”? Абсолютно. 😅
Рікі Джервейс, який і грає головну роль, в черговий раз доводить, що він майстер поєднувати сарказм з філософськими роздумами. Хоча інколи здається, що персонаж трохи перетискає з депресивним настроєм, але потім бах — і якийсь несподіваний діалог повертає настрій.
Що сподобалось?
- Глибокий сюжет. Це серіал, який змушує задуматись. Хочеш ти цього чи ні, але пара сліз все одно буде. 🥺
- Сарказм та гумор. Дуже “британський” стиль, що ріже правду-матку, але водночас не здається нахабним.
- Персонажі. Тут всі на своєму місці: від цинічного журналіста до смішного листоноші, який схожий на того, хто все ще носить VHS-касети.
Що трохи розчарувало?
- Місцями сюжет здається затягнутим. Ну, от серйозно, вже можна було розв’язати одну-дві лінії швидше.
- Інколи меланхолія стає надто густою, як суп, який хтось переборщив з борошном.
Вердикт
“По той бік життя” — це не серіал для вечірки чи фонового перегляду. Це більше для тих моментів, коли ти готовий подумати про життя, сміх крізь сльози і про те, що сарказм — це теж спосіб виживання. 🌧️✨
7/10. Як кажуть, добре, але не на кожен день.
