Отже, на столі маємо ще одну постапокаліптичну драму з присмаком грибів. Скажу одразу: серіал занадто розпіарений, як на мене. Складається враження, що його рекламують не тільки фанати гри, але й сам грибок. Так, ідея інфекції через кордицепс може бути цікавою, але чесно, я не падаю від цього в непритомність. Щось подібне ми вже бачили, і навіть атмосферніше. І отут питання: невже це «революція» в жанрі? 🤔
Сюжет 🍿
Сюжетна лінія? Середня. Ну, знаєте, постапокаліпсис як постапокаліпсис. Виживання, дорога, емоції – усе це виглядає наче списаним з інших робіт, тільки додали трохи грибного пилку. Не скажу, що зовсім погано, але от чогось прям вибухового бракує. Може, тому що я очікував більше, ніж просто красивих локацій і стандартних «зомбі-ходоків».
Акторська гра 🎭
Окей, тут маю похвалити. Педро Паскаль і Белла Рамзі – молодці. Їхня гра виглядає правдоподібною, і вони добре тримають увагу. Але навіть чудова гра не рятує, коли сценарій не дає чогось справді потужного.
Той самий скандальний епізод… 🌈
Ой, а тепер поговоримо про серію-одкровення. Ви ж знаєте, ту, де цілі 60 хвилин нам розповідають історію двох геїв. Та я не проти різних поглядів, але, чесно, для чого це в серіалі про виживання? Це постапокаліпсис чи романтичний піджанр? У вас на дворі грибна чума, люди їдять одне одного (буквально), а тут цілу серію про особисте життя. І, знаєте, це виглядає так, ніби сценаристи вирішили поставити глядачів перед вибором: «Прийми це, або тебе засудять». Ну, дякую, але я тут для постапокаліпсису, а не лекцій з толерантності.
Вердикт ⚖️
Серіал “Останні з нас” – це красива обгортка, але начинка залишає бажати кращого. Якщо ви фанат гри, то, можливо, вам зайде. Але для мене це скоріше як грибний суп: трохи цікавий смак, але навряд чи замовлю ще раз.
Оцінка: 6/10. 🌟
🎮 Якщо хочете відчути атмосферу гри – грайте в гру. А для справжнього кінозадоволення шукайте щось свіже, що не пахне грибами і толерантністю на стероїдах.
