Зазвичай, я той, хто не просто дивиться серіали, а ще й вишукує кожну логічну дірку в сюжеті, щоб із сарказмом показати на неї пальцем. Але цього разу я якось… ну, розслабився. “Імла” мене затягнула, і я навіть не знав, на що саме так підсів. Атмосфера тут реально сильна. Це не просто про те, як люди бігають у тумані й кричать, хоча цього вистачає. Тут скоріше про те, як швидко людська психіка ламається, коли навколо хаос, страх і хтось постійно хоче тебе зжерти (буквально чи фігурально — вже не так важливо). 🧟♂️ Дивно, але я навіть закрив очі на деякі дивні сценарні рішення, які, здавалося, писав хтось із головним правилом: “А давайте ще більше драми!” 🫣 Персонажі, звісно, не завжди поводяться, як нормальні люди, але ти їм все одно співчуваєш, бо атмосфера паніки працює на всі сто. Плюси:
- Атмосфера, від якої реально пробирає холодок. 🌬️
- Постійне відчуття загрози, яке тримає в напрузі.
- Ну, і сам туман. Він тут головний зірковий актор. 🌫️
Мінуси:
- Логіка в деяких сценах десь загубилася в тумані. 🤷♂️
- Деякі персонажі поводяться так, ніби знялися в телешоу “Діємо нелогічно”. 😅
Якщо ви хочете серіал, який тягне вас у свій маленький, похмурий світ і не відпускає, “Імла” точно варта вашої уваги. Але попереджаю: перед переглядом краще запастися терпінням, бо деякі моменти хочеться перемотати. І не дивіться вночі, якщо у вас слабкі нерви — цей туман затягує.
