Огляд фільму Тусовщики з супермаркету (1995) Mallrats

О, «Тусовщики з супермаркету», 1995 рік. Ну, що тут сказати? Це класика свого часу – для тих, хто розуміє, що у світі є місце для всього: від роздумів про сенс життя до розглядання магазинних вітрин у супермаркеті. Уявіть собі світ, де центр всього життя – це не офіси, бари чи вечірки, а супермаркет із його безкінечними рядами товарів і ще більш безкінечними персонажами. Так, саме цей крамничний світ став ареною для відважних «тусовщиків».

Власне, тут усе не тільки про товари та покупки, а й про справжню молодіжну мудрість (можна таке сказати?). Двоє друзів просто блукають між рядами, намагаючись дати раду своїм безладним життям і особистим драмам, вдаючись до розмов, від яких хочеться і сміятися, і плакати водночас. Я би сказав, що це суміш іронії з філософською легкістю – так, наче Достоєвський зустрів Сімпсонів і вирішив спробувати на смак постмодернізм.

Акторська гра тут – як слід. Ні, це не шекспірівська драма, але й не дешева пародія. Герої смішні у своїй простоті, і це головне: вони не намагаються здаватися розумнішими, ніж є, що робить їх справжніми та близькими. І взагалі, цей фільм – як ностальгічна таблетка 90-х, коли вся енергія світу зосереджувалась навколо того, як правильно тусити та вести себе “по-філософськи” в моллі.

Чесно кажучи, не кожен зрозуміє, але тим, хто вже відчув цю атмосферу, фільм точно припаде до душі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *