Кролик Джоджо (2019): сатирична драма, яка не завжди влучає

“Кролик Джоджо” (Jojo Rabbit) — це фільм Тайки Вайтіті, який намагається поєднати сатиру на тему війни з емоційною драмою. Історія про хлопчика, який втрачає ілюзії про нацистську Німеччину, отримала неоднозначні відгуки. Хоча стрічка має яскраві моменти й сильний акторський склад, її тональність і вибір комедійного підходу до такої серйозної теми залишають багато питань.


🕊️ Сюжет коротко

Десятирічний Джоджо (Роман Ґріффін Девіс) — переконаний член Гітлер’югенду, який фанатично вірить у нацистську ідеологію. Його уявний друг — Адольф Гітлер (зіграний режисером Тайкою Вайтіті). Але життя Джоджо перевертається, коли він дізнається, що його мати (Скарлетт Йоганссон) приховує єврейську дівчину Ельзу (Томасін Маккензі) в їхньому будинку.


🌟 Що сподобалось?

  1. Візуальна стилістика
    Фільм має гарну кінематографію, яскраві кольори й виразну постановку кадру, яка відображає контраст між дитячим поглядом і темним змістом історії.
  2. Гра акторів
    Роман Ґріффін Девіс як Джоджо створює зворушливий образ хлопчика, який бореться зі своїми ілюзіями. Скарлетт Йоганссон додає тепла й людяності, а Томасін Маккензі створює сильний контраст із наївністю головного героя.
  3. Спроба сатири
    Тайка Вайтіті використовує гумор, щоб висміяти нацистську ідеологію, і деякі моменти влучно іронізують над абсурдністю фанатизму.
  4. Сміливий підхід
    Фільм намагається підняти важливі теми про ідеологію, людяність і співчуття через призму дитячого сприйняття.

Що не так?

  1. Невдалий баланс тональності
    Поєднання сатиричного гумору й важкої тематики Голокосту часто виглядає недоречним і залишає відчуття дискомфорту.
  2. Поверхневе розкриття теми
    Фільм торкається складних питань, але подає їх занадто спрощено, що може здатися недостатньо глибоким для глядачів.
  3. Образ Гітлера як карикатури
    Уявний друг Джоджо виглядає настільки гротескно, що це відволікає від серйозності ситуації.
  4. Недостатній розвиток персонажів
    Другорядні герої, включаючи матір Джоджо й Ельзу, виглядають цікавими, але їхні історії залишаються недосказаними.
  5. Незрозуміла цільова аудиторія
    Гумор і легковажність можуть відштовхнути тих, хто очікує серйозного підходу до теми війни, а драматичні моменти можуть видатися занадто важкими для глядачів, які шукають комедію.

💬 Мій вердикт

“Кролик Джоджо” — це фільм із добрими намірами, але неоднозначною реалізацією. Він намагається бути одночасно зворушливим і смішним, але в підсумку часто втрачає цілісність. Незважаючи на сильні моменти, загальна подача залишає змішані почуття.

Оцінка: 5/10
Рекомендую для тих, хто цікавиться нестандартними підходами до воєнної тематики, але будьте готові до контрастних емоцій.

“Кролик Джоджо” — це спроба висміяти жахи війни через гумор, яка не завжди потрапляє в ціль.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *