Ну що ж, друзі, цей серіал однозначно заслуговує на увагу, хоча і не на лаври шедевра. ✨ Як адаптація культового роману Стівена Кінга, “Протистояння” — це наче спроба приготувати борщ за рецептом бабусі, але з імпровізаціями на кожному кроці. Десь переборщили з приправами, а десь і картоплю забули додати.
Сюжет:
🎭 Світ накриває пандемія — типова кінгівська штука. Люди розділяються на два табори: ті, що йдуть за світлом, і ті, що обирають темряву. Усе як у житті, тільки з апокаліптичним розмахом. Але ось проблема — замість напруженого протистояння добра і зла, ми отримуємо щось на кшталт “гурток театру середньої школи”.
Що сподобалося:
✅ Атмосфера. Постапокаліпсис завжди виглядає ефектно, навіть якщо це “на трійку”.
✅ Деякі актори старались — і це видно. Александер Скарсгард у ролі Рендала Флегга виглядає переконливо. Він класно передає харизматичність зла, хоча сценаристи підкинули йому не найкращі репліки.
Що дратувало:
❌ Головна проблема — нерівний темп. Серіал то затягує, то хочеться перевірити телефон. Можливо, творці намагалися додати філософської глибини, але вийшло плоско, як мем з котиком.
❌ Частина акторської гри та діалогів залишає бажати кращого. Місцями здається, що сам Стівен Кінг заплакав би.
❌ І ще одне: конфлікти персонажів і фінал виявилися якимись змазаними. Величезна історія, а під кінець – “якось так закінчилося”.
Висновок:
“Протистояння” заслуговує на тверду 6 з 10. Це могло бути більше, якби сценарій і темп були на рівні. Але ні, цей серіал — як стара гітара: струни є, але налагодити забули. 🎸
🎬 Рекомендую для тих, хто любить постапокаліпсис, але не чекає від нього дива. Якщо ж шукаєте щось дійсно сильне й продумане, то тут вам не сюди. Але як фон для вечора — чому б і ні? 😉
