Ну що, друзі, я ризикнув подивитися “Ла Брея” — серіал, який намагається стати “Загубленими”, але десь послизнувся і впав у прірву… в буквальному сенсі. 😄
Сюжет стартує з величезної дірки посеред Лос-Анджелеса, яка затягує людей у якийсь паралельний світ з динозаврами, доісторичними флорою та фауною, і, звісно, драмою, що тримається на соплях. Сама ідея була непоганою: провалитися в інший час — це завжди інтригуюче. Але замість серйозного підходу ми отримуємо таке собі поєднання мильної опери з “Грою у виживання”.
Актори? Ну… Вони стараються, але іноді їхня гра більше нагадує аматорський театр, ніж серйозний серіал. Важко вболівати за персонажів, коли вони виглядають як зібрання кліше: ось у нас герой-батько, який весь серіал намагається знайти родину, а ось іще одна героїня, яка явно вважала, що потрапила на зйомки “Голодних ігор”.
Графіка? Ех… CGI тут працює понаднормово, але виглядає так, ніби їм забули заплатити. Динозаври в стилі “на швидку руку”, а джунглі виглядають як задній двір якоїсь студії. 🌴🦖
З плюсів — сюжет інколи захоплює. Там є деякі цікаві повороти, які змушують дати серіалу ще один шанс. Але, як тільки ти починаєш вірити, що стане краще, тебе знову тягнуть у безодню нелогічності та слабких діалогів.
Загалом, “Ла Брея” — це серіал для тих, хто хоче ввімкнути щось легке і не дуже думає про логіку подій. Для мене ж це був як стрибок у ту саму діру: цікаво, але хотілося швидше вибратися назад. Якщо любите серйозний підхід і сильну акторську гру — проходьте повз. Але якщо вас тягне на щось абсурдне і трохи смішне, то сміливо беріться.
Оцінка: 6 з 10, тільки за старання та ідею.
