Отже, “Бунтівний місяць. Частина 2” — продовження саги, де добро знову бореться зі злом, тільки цього разу трошки сумніше, але з надією на майбутнє. Я подивився цю другу частину на Netflix і мушу визнати, що хоча переклад зробили добротний, сам фільм був, так би мовити, просто кульмінацією першої частини. Словом, це все, що треба знати, якщо хочете дочекатися хоч якогось завершення.
Сюжет: Перемога, яка трохи не дотягнула
Сюжет розвивається доволі стандартно: є злий дядько (куди ж без нього!), який хоч і досягає певного успіху, але, схоже, це ще не кінець. Мабуть, сценаристи залишили собі двері відкритими на випадок, якщо раптом захочеться зняти ще одну частину. У мене закралося відчуття, що злий дядько ще не все сказав, а його лиходійські плани ще матимуть своє продовження.
Акторська гра: Посередньо, але не розчаровує
Що стосується акторської гри – ну, скажімо так, тут усе досить середньо. Не можу сказати, що мене сильно вразило, але й не можна сказати, що щось відштовхувало. Якщо ви невибагливий глядач, якому головне не гра, а ефекти й інтриги, тоді можна сміливо включати. Як то кажуть, зірки не рвали сорочки на грудях, але старалися як могли.
Атмосфера і стиль: Затягує, навіть якщо сюжет не дуже
Тут творці трохи підняли планку – візуальна стилізація і атмосфера дійсно досить цікаві, я би навіть сказав, затягуючі. Місцями ловиш себе на думці, що занурюєшся у світ фільму, не помічаючи, як сценарій трохи шкутильгає на обидві ноги. Це той випадок, коли стиль візуальної подачі рятує загальне враження, навіть якщо деякі сюжетні лінії відчуваються трохи недопрацьованими.
Персонажі: Не без родзинок
З персонажами теж все не так однозначно. Історії головних героїв зроблені досить непогано. Не скажу, що це новий рівень драматургії, але, як то кажуть, дивитись можна. Розкриття характерів трохи приглушене на фоні головної сюжетної лінії, але місцями пробивається щось справді цікаве. Хочеться вірити, що герої мають потенціал, навіть якщо ми його не завжди помічаємо.
Загальне враження: Фільм на один раз
В цілому, це така собі кіноісторія “на один раз”. Переглянули, отримали трохи емоцій, обговорили з друзями і відклали в пам’яті як легкий розважальний момент. Якщо очікувати від “Бунтівного місяця” глибини, то її тут небагато. Але якщо хочете трохи відпочити з попкорном і не вникати у складні сюжетні лінії, то цей фільм якраз те, що треба.
Мій вердикт: Залишає після себе кілька шрамів (на пам’яті), але не надовго.
