Воно приходить вночі (2017)

Якщо чесно, після перегляду “Воно приходить вночі” я залишився у легкому ступорі, який швидше нагадує реакцію на відсутність кави вранці, ніж на добре продуманий фільм. Аби не вводити в оману, скажу одразу: якщо ви чекаєте напруженого хорору з інтригуючим сюжетом і страшними монстрами, то цей фільм – зовсім не те. Оцінка 3/10 – це навіть комплімент, бо трохи “на ніч” хотілося б чогось більш осмисленого.

Що не так із фільмом? 🤔

Сюжет – як чорна діра.
Усе відбувається навколо родини, яка ховається в ізоляції від невідомої хвороби. А тепер увага: невідоме залишається невідомим до самого кінця! Жодних відповідей, жодного пояснення – тільки тягуча атмосфера і натяки. Це не загадковість, а скоріше “ми не придумали, що показати, тож хай глядачі самі вигадують”.
Персонажі – картонні, як коробка з-під піци.
Головні герої – це просто набір людей, які пересуваються по лісу, дивляться одне на одного з підозрою і регулярно закривають двері. Їхні мотиви не розкриті, емоційно вони плоскі, і ти просто перестаєш їм співпереживати.
“Жахи”, яких немає.
Так, є похмура атмосфера. Так, є натяки на загрозу. Але це все не перетворюється на реальний саспенс. Кінцівка – розчарування. Ніякого монстра, ніякої епічної кульмінації. Натомість лише питання: “І це все?”.

Що трохи витягує стрічку? 🎬

Візуальна складова.
Операторська робота заслуговує похвали: багато сцен виконано дуже стильно, з хорошим світлом і увагою до деталей. Похмура кольорова гама передає відчуття ізоляції та страху – шкода, що сам фільм це не підтримує.
Ідея параної.
Фільм намагається показати, як страх невідомого руйнує людей зсередини. Але, на жаль, ця тема лишається лише спробою.

Чи варто дивитися? 😵

Ні.
Якщо ви хочете напруження і жахів, обирайте щось на кшталт “Тихе місце” або “Реінкарнація”. Цей фільм радше схожий на довгий трейлер, який так і не переходить до головного. Не дивно, що він залишає по собі більше питань, ніж відповідей. Навіть назва “Воно приходить вночі” обманює – не приходить там взагалі ніхто, окрім розчарування.