“Кролик Джоджо” (Jojo Rabbit) — це фільм Тайки Вайтіті, який намагається поєднати сатиру на тему війни з емоційною драмою. Історія про хлопчика, який втрачає ілюзії про нацистську Німеччину, отримала неоднозначні відгуки. Хоча стрічка має яскраві моменти й сильний акторський склад, її тональність і вибір комедійного підходу до такої серйозної теми залишають багато питань.
🕊️ Сюжет коротко
Десятирічний Джоджо (Роман Ґріффін Девіс) — переконаний член Гітлер’югенду, який фанатично вірить у нацистську ідеологію. Його уявний друг — Адольф Гітлер (зіграний режисером Тайкою Вайтіті). Але життя Джоджо перевертається, коли він дізнається, що його мати (Скарлетт Йоганссон) приховує єврейську дівчину Ельзу (Томасін Маккензі) в їхньому будинку.
🌟 Що сподобалось?
- Візуальна стилістика
Фільм має гарну кінематографію, яскраві кольори й виразну постановку кадру, яка відображає контраст між дитячим поглядом і темним змістом історії. - Гра акторів
Роман Ґріффін Девіс як Джоджо створює зворушливий образ хлопчика, який бореться зі своїми ілюзіями. Скарлетт Йоганссон додає тепла й людяності, а Томасін Маккензі створює сильний контраст із наївністю головного героя. - Спроба сатири
Тайка Вайтіті використовує гумор, щоб висміяти нацистську ідеологію, і деякі моменти влучно іронізують над абсурдністю фанатизму. - Сміливий підхід
Фільм намагається підняти важливі теми про ідеологію, людяність і співчуття через призму дитячого сприйняття.
❌ Що не так?
- Невдалий баланс тональності
Поєднання сатиричного гумору й важкої тематики Голокосту часто виглядає недоречним і залишає відчуття дискомфорту. - Поверхневе розкриття теми
Фільм торкається складних питань, але подає їх занадто спрощено, що може здатися недостатньо глибоким для глядачів. - Образ Гітлера як карикатури
Уявний друг Джоджо виглядає настільки гротескно, що це відволікає від серйозності ситуації. - Недостатній розвиток персонажів
Другорядні герої, включаючи матір Джоджо й Ельзу, виглядають цікавими, але їхні історії залишаються недосказаними. - Незрозуміла цільова аудиторія
Гумор і легковажність можуть відштовхнути тих, хто очікує серйозного підходу до теми війни, а драматичні моменти можуть видатися занадто важкими для глядачів, які шукають комедію.
💬 Мій вердикт
“Кролик Джоджо” — це фільм із добрими намірами, але неоднозначною реалізацією. Він намагається бути одночасно зворушливим і смішним, але в підсумку часто втрачає цілісність. Незважаючи на сильні моменти, загальна подача залишає змішані почуття.
Оцінка: 5/10
Рекомендую для тих, хто цікавиться нестандартними підходами до воєнної тематики, але будьте готові до контрастних емоцій.
“Кролик Джоджо” — це спроба висміяти жахи війни через гумор, яка не завжди потрапляє в ціль.
