“Хижі пташки (та фантастична Гарлі Квін)” (Birds of Prey) — це спроба розширити всесвіт DC, зробивши Гарлі Квін центром уваги. Фільм пропонує багато барв, екшену та гумору, але страждає через слабкий сюжет і невдалу структуру, що заважає йому стати чимось більшим, ніж просто видовищем.
🦩 Сюжет коротко
Після розриву з Джокером Гарлі Квін (Марго Роббі) намагається знайти себе й пережити низку неприємностей, зокрема конфлікт із кримінальним босом Романом Сайонісом (Юен Макгрегор). Разом із командою жінок — Чорною Канарейкою, Мисливицею, детективкою Рене Монтоя та юною кишеньковою злодійкою Кассандрою Кейн — Гарлі вступає в боротьбу за виживання й свободу.
🌟 Що сподобалось?
- Марго Роббі в ролі Гарлі Квін
Вона чудово передає характер героїні, додаючи харизму й шарм, який тримає глядача в тонусі. - Яскравий візуальний стиль
Барвистий дизайн, костюми й постановка боїв створюють ефектний візуальний ряд. - Сміливість і гумор
Фільм наповнений сарказмом, іронією й комічними моментами, які додають йому легкості. - Сцени боїв
Хореографія боїв виглядає стильно й динамічно, особливо сцена в поліцейській дільниці.
❌ Що не так?
- Слабкий і хаотичний сюжет
Історія виглядає нелогічною й заплутаною, через що важко відчути емоційний зв’язок із подіями. - Недостатній розвиток персонажів
Другорядні герої залишаються недорозкритими, що робить їхні дії менш значущими. - Перенасичення стилем
У гонитві за яскравістю й оригінальністю фільм часто нехтує сюжетом і глибиною. - Невдалий антагоніст
Роман Сайоніс, хоч і харизматично зіграний Юеном Макгрегором, здається надто карикатурним, щоб бути серйозною загрозою. - Феміністичний меседж занадто прямолінійний
Хоча ідея емансипації важлива, її подача виглядає дещо штучною й нав’язливою.
💬 Мій вердикт
“Хижі пташки” — це яскравий, але поверхневий фільм, який не виправдовує свій потенціал. Попри цікаву головну героїню й стильний екшен, він залишається радше видовищем, ніж змістовною історією.
Оцінка: 5/10
Рекомендується для шанувальників Гарлі Квін і тих, хто любить барвисті бойовики, але не очікує серйозної історії.
“Хижі пташки” — це кіно, яке кричить усіма кольорами, але не завжди знає, що саме хоче сказати.
