“Диво-жінка 1984” (Wonder Woman 1984) — це повернення Діани Принс у нову еру: час яскравих кольорів, великих зачісок і неоднозначних бажань. Фільм пропонує більше драми й менше екшену, ніж його попередник, але залишається гідною частиною кіновсесвіту DC.
🦸♀️ Сюжет коротко
Події розгортаються у 1984 році. Діана (Ґаль Ґадот) працює у Вашингтоні, але залишається самотньою після втрати Стіва Тревора (Кріс Пайн). Все змінюється, коли загадковий артефакт здійснює найзаповітніші бажання, але за високу ціну. Паралельно амбітний бізнесмен Максвелл Лорд (Педро Паскаль) і її колега Барбара Мінерва (Крістен Віг) отримують власні сили, що загрожують світу.
🌟 Що сподобалось?
- Ґаль Ґадот у головній ролі
Вона вкотре доводить, що створена для цієї ролі. Її Діана сильна, емпатійна й ідеально передає дух Диво-жінки. - Емоційна глибина
Теми втрати, бажань і наслідків надають історії серйозності, яка резонує з глядачем. - Ретро-атмосфера
1980-ті оживають на екрані через костюми, декорації й музику. Цей стиль додає фільму унікальності. - Візуальні ефекти
Сцени з польотами Діани й її новими здібностями, зокрема з “золотою бронею”, виглядають яскраво й вражаюче. - Гра Педро Паскаля
Його Максвелл Лорд — харизматичний і багатогранний антагоніст, який уникає стереотипності.
❌ Що не так?
- Тривалість і темп
У фільмі є затягнуті моменти, які сповільнюють розвиток сюжету, особливо у середині. - Маловикористаний екшен
Порівняно з першою частиною, тут значно менше динамічних бойових сцен, що може розчарувати фанатів екшену. - Деякі сюжетні нелогічності
Концепція артефакту викликає запитання, і не всі події виглядають переконливо. - Слабкість персонажа Чіти (Крістен Віг)
Її трансформація й мотивація здаються недостатньо розкритими, що робить її менш ефективною антагоністкою.
💬 Мій вердикт
“Диво-жінка 1984” — це яскравий і емоційний фільм із важливим меседжем про силу правди й наслідки бажань. Хоча він не досягає рівня першої частини, це все ж гідне продовження, яке варто переглянути.
Оцінка: 7/10
Фільм, який розважає, але не завжди тримає темп.
“Диво-жінка 1984” — це кіно, яке нагадує, що справжня сила полягає не лише в м’язах, а й у виборі бути чесним із собою.
