«Трикутник смутку» — це фільм, який безжально висміює багатіїв, соціальну нерівність і поверхневість сучасного світу. Незважаючи на потужний задум і сміливу подачу, стрічка місцями перевантажена й нерівномірна у своєму виконанні. Моя оцінка — 6 із 10, і ось чому.
Що це за фільм?
Це історія, яка розгортається у трьох актах: спершу ми знайомимося з Карлом і Яєю — парою моделей із проблемами у стосунках. Далі дія переноситься на розкішну яхту, де відбувається хаос через бурхливий шторм. У фінальному акті герої опиняються на безлюдному острові, де змінюються соціальні ролі, і багатії виявляються безпорадними.
Що сподобалось:
✅ Соціальна сатира: Фільм висміює надмірності багатіїв і абсурдність соціальної ієрархії, що створює декілька сильних моментів.
✅ Візуальна подача: Яскраві кадри, розкішні пейзажі й увага до деталей роблять фільм візуально привабливим.
✅ Другий акт на яхті: Ця частина — найсильніша. Хаос, абсурд і чорний гумор у сценах шторму справляють яскраве враження.
✅ Акторська гра: Харріс Дікінсон і Чарлбі Дін передали неоднозначність своїх персонажів, а Вуді Гаррельсон додав фільму дотепності в ролі капітана.
Що розчарувало:
❌ Перетягнутий хронометраж: Фільм триває понад дві години й іноді здається надмірно затягнутим, особливо перший і третій акти.
❌ Нерівномірність тональності: Сатира працює лише часом, і моменти з глибоким змістом чергуються з надто тривіальними й поверхневими сценами.
❌ Перебір із символізмом: Фільм настільки намагається бути “розумним”, що часом забуває про емоційний контакт із глядачем.
❌ Фінал без розвитку: Заключна частина на острові, хоча й цікава ідеєю, виглядає трохи банальною й не доводить сюжет до потужного висновку.
Чому це варто подивитися?
- Якщо вам подобаються гострі соціальні сатири.
- Якщо ви цінуєте фільми, які не бояться експериментувати з форматом і жанром.
- Якщо хочете побачити цікаву кінематографічну критику сучасного суспільства.
Кому це може сподобатися?
- Шанувальникам артхаусного кіно з глибоким підтекстом.
- Глядачам, які люблять чорний гумор і абсурдність.
- Тим, хто цікавиться нестандартними, провокаційними фільмами.
Моя оцінка: 6 із 10
«Трикутник смутку» — це фільм, який сміливо висміює недоліки суспільства, але робить це нерівно й іноді надто очевидно.
Його можна порівняти з сатиричним ударом, який влучає не завжди, але точно залишає враження. Це кіно для тих, хто шукає щось незвичайне, хоча не всім воно буде до вподоби.
