Ох, “Посланці” (The Messengers, 2015) – це, знаєте, серіал, який хоч і прагнув злетіти в небеса, але приземлився десь на рівні середньої руки. Моє враження? 5 з 10 – якраз стільки, щоб він не провалився в тартарари, але й не став моїм улюбленцем. 🎢
Сюжет: Обіцяли багато, але щось пішло не так
Отже, група незнайомців отримує небесну місію врятувати світ. Звучить круто, правда? Але проблема в тому, що серіал почав тонути у власних амбіціях. Замість глибокої драми та цікавого розвитку персонажів отримали купу кліше: трохи апокаліпсису, трохи “зіркової” долі й, звісно, філософію про добро та зло.
Що мене дратувало? Сюжет як заморожена піца – є основа, але вкрай недосмажена. 🍕 Кожна нова серія ніби казала: “Дивись, я глибока!” – але залишалася поверхневою.
Актори: Заради кого я витримав?
Головний акторський склад виглядав так, ніби їм самим не до кінця зрозуміло, що вони тут роблять. 🤷♂️ Декілька облич усе ж тягнули історію, але більшість моментів нагадували аматорський театр на сільському фестивалі. Навіть їхні “надзвичайні” здібності здавалися банальними.
Тематика: Небесний рівень? Ну, майже.
Мені подобається, коли серіали говорять про серйозні теми – добро, зло, доля людства. Але, будьмо чесними, у “Посланців” ці ідеї занадто “перетиснуті”. Наче хотіли сказати щось велике, а вийшло – лекція з етики в школі. До того ж, надто прямолінійно.
Вердикт: Для кого це?
Якщо вам хочеться ввечері подивитися щось “на фоні” і не дуже напружуватися, це може спрацювати. Але для любителів справжніх, захоплюючих сюжетів і продуманих історій серіал швидше стане випробуванням. 🤔
Мій висновок: якби ангели могли критикувати, вони б теж поставили 5 з 10. І не більше. 😇
