Ах, цей серіал — як несподіваний бонусний рівень у житті: ти не чекав, але граєш. “Чудотворці” — це антологія, де кожен сезон, як новий божевільний етап, має свою концепцію і змушує трохи задуматися, а потім голосно сміятися. Щоправда, сміх іноді той, що через сльози, але хто тут проти доброї драми?
Персонажі, як завжди, трохи на межі: хто з них бог ледар, а хто просто невдаха-янгол із золотим серцем. Деніел Редкліфф — унікальний, його гра радує, як у Гаррі Поттері, тільки тепер із сарказмом і купою абсурду. Стіва Бушемі в ролі Бога? Просто “ну ви серйозно?”. Хоча ні, це шикарно.
Кожен сезон має своє “родзинки-перчинки”: від офісу небесної канцелярії до середньовіччя, Дикого Заходу та навіть постапокаліпсису. Десь в середині серіалу починаєш ловити себе на думці: а чи є десь сценаристи, які пробували гриби? 😂 Але їхній підхід працює, адже атмосфера — це щось!
Що сподобалося:
✅ Креативність сценаристів. Оці їхні стрибки між жанрами — просто клас!
✅ Легка іронія над системою, суспільством, богами й самим життям.
✅ Редкліфф і Бушемі — така пара, що можна дивитися навіть рекламу з ними.
Що не дуже:
❌ Деякі жарти заходять, як холодна піцца — зрозуміло, але задоволення таке собі.
❌ Деколи здається, що сюжет намагається бути глибшим, ніж є, і виходить трохи примітивно.
Оцінка 7/10 🎬 — варто глянути, якщо любиш серіали, що змушують дивуватися від абсурду. Але ось прям закохатися — не факт. Це скоріше як вечірка, куди тебе запросили просто побути на фоні: весело, але й без тебе все добре обійшлося б.
