Огляд мультсеріалу: Диявол теж плаче (2007) Devil May Cry

Ого, «Диявол теж плаче» — це той випадок, коли хочеться сказати: “Данте, ти крутий, але деякі моменти хочеться просто… виплакати разом із тобою”. 🎸🩸

Що сподобалось:

Давайте одразу визнаємо — головний герой Данте тут настільки стильний, що навіть найзухваліші рок-зірки виглядають як школярі поруч із ним. Шкіряна куртка, мотоцикл, меч і пістолети — у повному комплекті. Все кричить: «Я тут, щоб бити демонів і виглядати круто». 😎🔥

Екшен теж заслуговує уваги. Задача «рознести демонів» виконується з витонченістю, гідною Мікеланджело… ну, не художника, а черепашки-ніндзя.

А ще стильна атмосфера! Готика, темрява і трохи нуарних вібрацій. Для фанатів оригінальної гри це ніби гарячий поцілунок ностальгії. 💋🖤

Що НЕ сподобалось:

Сюжет… ох. Це як начос без сиру — базово, але не вистачає чогось, що змусило б тебе закохатися по вуха. Занадто прямолінійний, занадто простий, особливо якщо ти вже дорослий і хочеш більше, ніж просто «бий і руйнуй». Мультсеріал явно брав на меті вразити фанатів гри, але чогось не дотягнув до серйозного драматичного рівня. 🤷‍♂️

Деякі персонажі з’являються і зникають, немов їх на автовокзалі забули. Таке враження, що творці вирішили: «А давайте додамо побільше облич, щоб здавалося, ніби це масштабно!». Але масштаб зник разом із цікавістю до них. 😅

Вердикт:

7 з 10 — хороший мультсеріал для вечора з друзями, які обожнюють хеві-метал і класичні слешери. Але не чекайте від нього сюжетних поворотів рівня «Гри престолів» чи глибини філософії Ніцше. Це простий бойовик зі стилем і трошки пафосу. 🎥✨

Рекомендую тим, хто хоче легкого екшену з приправою готики, а не тим, хто шукає складну драму чи довгі, захоплюючі сюжетні лінії. Тож, вперед, ловіть демона і кайфуйте від процесу! 🩸🎸

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *